ПЕРЕСТІ́Й, то́ю, чол.
1. Перезрівання, псування достиглих злаків, трав і т. ін. Навіть незначний перестій посівів на пні приводить до осипання зерна (Радянська Україна, 29.IV 1946, 2).
2. Вимушена перерва у виробництві. Почали обговорювати план. Скаржилися на перестої, на недостачу чорноробів (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 61).