ПЕРЕСТАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПЕРЕСТАВИТИ, влю, виш; мн. переставлять; док., перех.
1. Ставити, переміщувати що-небудь на інше місце. Вона і так тим рогачем орудує! То горшки переставля, то жару підгребе (Олекса Стороженко, I, 1957, 28); — А перестав сюди, доню, жлукто … (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 237);
// тільки недок., по чому, в чому, без додатка, у сполуч. із сл. ноги, лапи і т. ін. Роблячи кроки, рухатися, йти. Маланка, закасавши спідницю та вся зігнувшись, мов чапля, переставляла ноги по глеюватій ріллі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 84); Подекуди доводилося котитись з гори клубком, бо в глибокому снігу неможливо було переставляти ноги (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 211); Посмикування [за віжки] не мало ніякого впливу на Гнідка, бо він з незалежним і байдужим виглядом, ніби то не його запрягли у воза, а когось іншого, переставляв ногу за ногою (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 74).
Ледве (насилу) переставляти ноги — йти повільно, з трудом. Сердешний Наум ледве ноги переставля (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 96); Обливаючись потом, Іван ледве переставляв ноги (Петро Колесник, Терен.., 1959, 371); Ідуть один за одним. Кость спереду, насилу ноги переставляє. За ним кульгає Вітя (Степан Васильченко, III, 1960, 316).
2. перен. Призначати на яку-небудь роботу когось іншого або перекидати кого-небудь на іншу посаду. Іван Шуст уже знав: новий голова почне переставляти комірників, завідуючих фермами, бригадирів (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 40).
3. Змінювати послідовність або порядок розташування чого-небудь, міняти одне з одним місцями. Ідея сценарію мусить стояти перед очима. Режисер проглядає всі кадри. Деякі він викидає.. Деякі він переставляє на інше місце (Юрій Яновський, II, 1958, 24).
4. Надавати нового положення, форми, доводити до іншого стану (про перебудову, переробку чого-небудь). Дубок розхитує щоглами аж занадто. Рибалки переставляють паруси (Юрій Яновський, II, 1958, 59); * Образно. — Дурна дівка, — сплюнув Какора, — була б ти мужем, то я б тобі хоч голову на в’язах переставив (Павло Загребельний, Диво, 1968, 170).