ПЕРЕСМІ́ШНИК, а, чол.
1. розм. Той, хто любить висміювати або смішити кого-небудь. Степан Федорович виявився невгамовним жартуном, пересмішником (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 17).
2. Птах, що наслідує голоси інших птахів. Серед наших співочих птахів є вмілі пересмішники, що імітують голоси інших птахів. Особливо характерний.. спів очеретянки болотяної (Наука і життя, 5, 1962, 55).