ПЕРЕСМІ́ШНИЦЯ, і, жін.
1. розм. Жіночий рід до пересмішник 1. На порозі.. кабінету стала Наталя, відома співуха та пересмішниця серед земвідділівських секретарок (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 416).
2. Жіночий рід до пересмішник 2. У Криму.. створено заповідник по охороні чайок. Тут гніздяться сірі чайки-пересмішниці, прозвані в народі мартинами (Вечірній Київ, 24.I 1957, 4).