ПЕРЕСКІ́К, коку, чол.
1. Дія за значенням перескакувати, перескочити 1, 2. В момент перескоку права нога злегка відводиться вправо, описуючи в повітрі невелику дугу (Збірник українських народних танців, 1957, 29).
2. у знач. присл., перескоком, розм. Те саме, що вистрибом. Побіг хлопець перескоком (Словник Грінченка);
// перен. Те саме, що перескаком. — Ні, — каже, — я знаю, що ти мене вірно любиш.. Та й знову перескоком: — А нащо такої смутної співав? (Марко Вовчок, I, 1955, 204).