ПЕРЕСІДАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕСІСТИ, сяду, сядеш; мин. ч. пересів, сіла, ло; док.
1. неперех. Уставши з одного місця, сідати на інше. На ту біду І Соловей тут опинився, — Вони [музики] до нього.. — А що ж, — він каже, — вибачайте, — Ні те ні се: Хоч десять раз пересідайте, Немає хисту — от і все… (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 99); Степан хотів було всістися поряд з молодими, але запізнився, а пересідати тут не годилося (Павло Загребельний, Спека, 1961, 101); — І вже, мамо, сього не кажіть! — сказала Оксана, та й пересіла до полу (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 442); Кайдашиха пересіла з ослона на лаву (Нечуй-Левицький, II, 1956, 279); Таня, пересівши до брата, схилилась до нього в таємничості (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 17); — Пересядьмо од вікна, — тихо сказав Ігор (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 399).
2. неперех., на що, в що. Перебуваючи в дорозі, подорожі, переходити з одного поїзда, пароплава тощо на інший або з одного виду транспорту на інший для дальшого пересування; робити пересадку (у 2 знач.). До кінця подорожі все товариство було так зачароване своєю супутницею, що, коли їй прийшов час пересідати на турецький пароплав, усі щиро сумували (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 113); Панні Наталі, котра їхала з своїми кревними й Дорою, забажалося саме посередині дороги пересісти до нас у бричку (Ольга Кобилянська, III, 1956, 237); В центрі міста Боровий вийшов з тролейбуса і пересів на трамвай (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 92).
3. неперех., перен., розм. Переходити на яку-небудь іншу роботу або на інше місце роботи, змінювати рід занять, вид роботи. Ти [радянська молодь] вся в напруженні, у зборі, нового думка есе шука. Ти від роботи у конторі пересідаєш до станка (Павло Тичина, II, 1957, 216); * Образно. Вивчила нас Радянська влада машини водити не воєнні, мирні, але коли почалась війна, ми на танки пересіли і смерть несли на них фашистам (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 330);
// Замінювати знаряддя дії, виробництва. Кленовій запропонував [директор] або пересісти на інший трактор, або стати обліковцем (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 59).
4. перех., діал. Робити засідку на кого-небудь. [Юлія:] Але я тебе не пущу, Мільку! Се далека дорога. Горами. Ще тебе пересядуть і вб’ють де в лісах (Іван Франко, IX, 1952, 155).
5. неперех., на що, діал. Змінюватися, переходити (про пору доби). Вечір вже пересідав на ніч, було пізно (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 562).