ПЕРЕСІ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до пересікти. Сонце має суцільний спектр,.. пересічений темними лініями вбирання (Наука і життя, 2, 1957, 12).
2. у знач. прикм. Укритий ярами, долинами, горбами і т. ін. (про місцевість). На дуже крутих схилах з пересіченим рельєфом дерева висаджують у спеціально виготовлені лунки (напівтераси), розміщені шаховим порядком (Колгоспник України, 5, 1962, 35); — Ми повинні вміти добре маневрувати в горах, по пересіченій місцевості (Олесь Гончар, III, 1959, 97).