ПЕРЕШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕШУКА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Шукаючи кого-, що-небудь, ретельно, послідовно оглядати щось. Велів [Невеличкий] товаришеві засвітити гніт і при світлі зачати перешукувати хатину (Іван Франко, VIII, 1952, 204); Військо кинулося перешукувати вози і витягло звідти панів, на подив собі і людям (Осип Маковей, Вибр., 1956, 546); Ми перешукали з великою старанністю всі кімнати замка і навіть пивниці і обору (Мирослав Ірчан, II, 1958, 52).
2. тільки недок. Шукати кого-, що-небудь скрізь, по всіх місцях, усюди. Ходить він.., перешукує їстівного, тим і харчується (Українські народні казки, 1951, 195); — Люди добрі, змилуйтеся!.. Де ж я маю час перешукувати тепер папери? (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205).