ПЕРЕСЕЛЕННЯ

ПЕРЕСЕЛЕ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням переселити, переселяти і переселитися, переселятися. Вже коли Руденки виберуться, то Ліщинська мене прокляне, її ніхто не може впевнити, що я в переселенні її квартирантів ні сном, ні духом не винувата (Леся Українка, V, 1956, 217); Дід Григорій був не балакучий.. Особливо помітним стало це після його невдалого переселення на Далекий Схід у 1907 році (Олександр Довженко, I, 1958, 75).
▲ Велике переселення народів, іст. — пересування германських, сарматських, слов’янських та інших племен у II—VII ст., що сприяло падінню Римської імперії і формуванню романських, германських та слов’янських народностей. Розглядуваний період [II ст. н. ери]. що збігається з подіями, відомими в історії під назвою великого переселення народів, належить до числа найбурхливіших епох, сповнених збройними сутичками, в яких брали участь і східні слов’яни (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 343); Переселення народів, ек., іст. — пересування великої кількості людей на значні відстані. Капіталізм створив особливий вид переселення народів. Країни, які швидко розвиваються в промисловому відношенні, .. піднімають заробітну плату вище середнього і притягають найманих робітників з відсталих країн (Ленін, 24, 1972, 88).