ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, а, е.
1. Який відбувається, протікає, розвивається із перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Бушувала буря, крізь яку іноді звучала перша мелодія спомину, але вона була сумна і переривчаста і скоро поринула цілком у хвилях гордого розпачу (Леся Українка, III, 1952, 590); Сучасні кінознімальні апарати обладнані стрибковим механізмом, що забезпечує переривчастий рух плівки, необхідний для одержання чіткого зображення на екрані (Наука і життя, 12, 1965, 56); Переривчастий струм.
2. Який має проміжки, прогалини; не суцільний. Скільки було труднощів, поки Снігур виготував [на токарному верстаті] гриб з круговою насічкою! Скільки експериментів, поки кругову насічку замінили переривчастою! (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 146); Зеленуваті або блідо-рожеві дрібні квіти зібрані в повислі або вигнуті переривчасті волоті (Лікарські рослини, 1958, 93).