ПЕРЕРИВАТИСЯ

ПЕРЕРИВАТИСЯ 1, аюся, аєшся, недок., ПЕРЕРВАТИСЯ, вуся, вешся, док.

1. Розділятися навпіл, на частини під дією ривка, сили; розриватися. [Люцілла:] Я згубила рибку! .. Шнурочок певне перервався… (Леся Українка, III, 1952, 307); Закурює. А воно ще як навмисне і папір: крутив-крутив — перервалась цигарка (Андрій Головко, I, 1957, 337);  * Образно. Наталка ледве не переривається, так старається. І пісню підтягає тоненьким голоском (Петро Панч, В дорозі, 1959, 289);  * У порівняннях. Ось щось злегка луснуло — наче перервалася нитка (Панас Мирний, IV, 1955, 308);
//  Кінчатися, щоб через певний проміжок починатися знову (про масив, лінію, ряд предметів, розташованих один за одним, і т. ін.). Мак поспіль вкрив городи коло кожнісінької хатки,.. перериваючись де-не-де, як порване коралове намисто (Марко Вовчок, I, 1955, 323); Шар вершини скидової гори (наприклад, вапняк) раптом переривається і продовження його знаходиться на дні провалля (Фізична географія, 5, 1956, 104).
♦ Надвоє (напополам, начетверо і т. ін.) перериватися (перерватися) — виконувати надмірну роботу або виявляти надмірні зусилля. Напополам перервусь, а таки доб’юся свого (Андрій Головко, II, 1957, 474); Перервалася нитка див. нитка; [Працює, співає, танцює і т. ін.], як не перерветься — виявляє велику активність у праці, співах, танцях і т. ін.; дуже активний хто-небудь. Жайворонки, як не перервуться, щебечуть (Панас Мирний, IV, 1955, 308); Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься (Юрій Яновський, I, 1954, 48); [Робити] хоч перервись — багато, тяжко робити, працювати. Нічого, виб’ємось у люди — легше стане. А поки зі злиднів виліземо — роби хоч перервись (Андрій Головко, II, 1957, 401).

2. Припинятися або порушуватися, звичайно тимчасово (про дію, течію, розвиток чого-небудь). Заробок не переривався, але, противно, навіть подвоївся (Іван Франко, III, 1950, 66); Цей дивний сон переривався, і пробудження кожного разу було аж надто прикрим (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 385); Максим спіткнувся, закляв, та з тим і думка його перервалася (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 131); Знову на кілька днів перервалося сполучення з більшою частиною села, що лежала по той бік річки (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 254); Дихання мені перервалося; Розмова перервалася;
//  Раптово, одразу замовкати на короткий проміжок часу або, рідше, назовсім (про голос, звуки, шум і т. ін.). І вчувається мені, що шелестить весняна вода на порогах в Росі, а вряди-годи шелест переривається (Нечуй-Левицький, III, 1956, 316); Крізь одчинені вікна долітала музика ресторану, перериваючись і глухнучи, коли там раптом зачиняли двері (Юрій Яновський, II, 1958, 38); Голос перервався у нього, і жаль скривив губи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 378); В горлі йому заклекотав смішок, та враз і перервався (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 304);  * У порівняннях. Довго безмовна була вона, очі рясними сльозами Сповнились їй, і голос немов перервався дзвопистий (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 90).

3. перен., розм. Робити, виконувати що-небудь, стараючись з усієїсили; надриватися. Василь переривався на роботі, але.. панщина виїдала усі соки (Гнат Хоткевич, I, 1966, 102); Галька переривалась, свій город полола. Паськам в’язала, копала, приробляла корму телиці на зиму (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 18);
//  Кричати з усієї сили. Марно старшина та голова земкому переривались, закликаючи людей до порядку (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 186).

4. тільки недок. Пас. до переривати1. Промова переривалася оплесками.