ПЕРЕРИВ

ПЕРЕРИВ, у, чол. Те саме, що перерва. «Крейцерову сонату» я отримала, Катюша грала її частинами, вона їй подобається, але заграти цілу, з початку до кінця без перериву їй не під силу (Леся Українка, V, 1956, 221); Збираюсь писати друге [оповідання] — та, певно, буде перерив, бо з дня на день чекаю од Вас рукописів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 379); Чіпка вимовляв кожне слово з протягом, немов нехотя, з переривами (Панас Мирний, I, 1949, 314); В переривах кварталів — молочна мла, за якою чулось далеке і безконечне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 284).