ПЕРЕРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перерити. Вся вулиця перерита свіжими вирвами, на дні яких ще сивіє встояний дим (Олесь Гончар, III, 1959, 377);
// перерито, безос. присудк. сл. Тут на кожній версті.. Що землі перерито, Що лісів полягло (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 165); Як часом навідається [Варка] до своєї хати.. та побачить, що в шафах усе перерито й у скрині перем’ято, то вже й догадується, що дочки були вдома (Василь Кучер, Голод, 1961, 98).
ПЕРЕРИТИЙ
Тлумачення слова