ПЕРЕ́РУБ, а, чол., зах. Засік. Ночували ми, як звичайно, в стодолі: мужчини в однім перерубі на соломі (Іван Франко, IV, 1950, 260).
ПЕРЕРУ́Б, у, чол. Надмірне, понад норму вирубування лісу. В карпатських лісах допускаються значні переруби, що може негативно позначитись на лісовій промисловості (Радянська Україна, 14.IX 1958, 2).