ПЕРЕРОСТАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕРОСТИ, ту, теш; мин. ч. переріс, росла, ло; док.
1. перех. Ставати вищим за кого-, що-небудь, випереджати в рості, перевищувати висотою когось, щось. Щодня в її [верби] духмяній прохолоді Ми бавились. Минав повільно час. Вона росла й міцніла на городі І почала переростати нас (Леонід Первомайський, II, 1958, 101); Якби на хміль не мороз, то він би й тин перерос [переріс]! (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 174); Максим високий, а той і Максима переріс (Марко Вовчок, VI, 1956, 340);
// неперех. Виростати, рости більше, ніж треба. При надто ранній сівбі озимі переростають, і їх морозостійкість внаслідок старіння клітин знижується (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 334); Погода стоїть сира, тепла, і озимі хліба переросли, ячмінь у трубку починає виходити (Радянська Україна, 1.XII 1960, 2); * Образно. — Ти думаєш, що в мене руки не доросли до твоєї чуприни? — крикнув батько. — Мабуть, уже переросли… (Нечуй-Левицький, II, 1956, 298).
2. перех., перен. Ставати вищим від кого-небудь у розумовому, моральному відношенні. Я відчуваю.., що я їх [товаришів] чим-то переріс (Ольга Кобилянська, III, 1956, 104); Усього на рік Таня старша від Ігоря, а завжди ставилася до нього, мовби зупинився він десь поміж п’ятнадцятьма й сімнадцятьма роками. Їй, бач, видавалося, що вона набагато переросла брата (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 229);
// Ставати значнішим від чого-небудь. Проблеми, які висуває людське життя, переростають це життя, вони вищі, більші, значніші, незбагненніші, ніж окремо взяте життя, існування.. окремої особи (Павло Загребельний, День.., 1964, 39); [Антей:] Коли тепер твій геній вже переріс ті форми й ту науку, якими я владаю, що ж, мій хлопче, — покинь мене (Леся Українка, III, 1952, 417);
// Розвиваючись, зростаючи, ставати вищим за своїм рівнем або переставати відповідати чому-небудь. Техніка капіталізму з кожним днем все більше й більше переростає ті суспільні умови, які засуджують трудящих на наймане рабство (Ленін, 23, 1972, 91); Майбутньому з’їздові [письменників] доведеться пошукати форми, що змінили б ті організаційні форми, з яких «Гарти» вже виросли, які переросли (Василь Еллан, II, 1958, 162);
// Ставати важливішим від кого-, чого-небудь, переважати когось, щось. Письменникові після закінчення першої книги здавалося, що «події переростають, перехльостують людей» (Вітчизна, 10, 1961, 180);
// Виявлятися попереду кого-небудь у якомусь відношенні; обганяти. Радянський люд — чи скелі він лама, будує ГЕС, чи встановля мости, — про недругів одне в душі трима: трудитись так, щоб всіх перерости! (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 61);
// Мати в чому-небудь більший авторитет. [Чопорій:] Чи ти.. не знаєш війта в селі?.. Я тебе.. скину з твого уряду; уже хочеш перерости мене, старшуєш наді мною і над усіма?.. (Марко Кропивницький, V, 1959, 152).
3. перех. Ставати за віком старшим, ніж належить для чого-небудь, ніж треба десь. Чи ж я, мамцю, не доріс, Чи ж я, мамцю, переріс (Павло Чубинський, V, 1874, 1127).
4. неперех., у що, рідко на що. У процесі розвитку, з часом змінюватися, переходити в що-небудь інше. Приязнь переростала в хорошу міцну дружбу, якої не розбили ніякі випробування часу (Олесь Донченко, VI, 1957, 642); Скрізь Мовчали скелі і гули провалля. А сміх лунав, а сміх зростав дедалі І вже на дикий регіт переріс (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 37).
5. перех. Виростаючи, позбуватися чого-небудь, втрачати щось. Всі думали, що переросте [Даринка] свою красу, з янголятка зробиться цибатою Даркою (Юрій Яновський, Мир, 1956, 94).
6. неперех., рідко. Заростати чим-небудь упоперек. * Образно. Ой не ходи, козаче, горами: переросла доріжка чарами (Павло Чубинський, V, 1874, 1197).