ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПЕРЕРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех.
1. Ріжучи, розділяти навпіл, на частини. Абрум, який на свому [своєму] довгому віку спокійно перерізував горло тисячам курей та гусок, збілів увесь і закричав (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 175); Слуги кинулися до воза, палашами перерізували міцні мотузи, стягали товсті попони і знімали баклаги й барила (Олександр Довженко, I, 1958, 257); — Може, то така сатана [машина], що й тебе натроє переріже? (Панас Мирний, IV, 1955, 245); Зійдемося за стіл, сядемо тісно в крузі, хліб переріжем навпіл, щиро згадаєм друзів (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 60); * Образно. Грім перерізав Сивую хмару (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 350).
2. перен. Рухатися, переміщуватися упоперек чого-небудь, у поперечному напрямку. В степу, перерізуючи поземкові протяги вітрів, неслися пари автомашин (Іван Ле, Право.., 1957, 248); Катер мало не стрибав з хвилі на хвилю, гострим носом перерізаючи пінні буруни (Вадим Собко, Справа.., 1959, 57); Човник перерізав течію й опинився посеред річки (Любов Яновська, I, 1959, 319);
// Проходити, пролягати через що-небудь, розділяючи на частини; перетинати поверхню чогось у якомусь напрямі. Перейшов [Демид] по кладці невеличку річечку — струмочок, що перерізував сад, — повернув ліворуч (Борис Грінченко, II, 1963, 82); Глибоку вулицю перерізували високі замети (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 192); Лівобережну лісостепову частину України приблизно з півночі на південь перерізають великі притоки Дніпра — Ворскла, Псьол і Сула (Український ботанічний журнал, XVII, 3, 1960, 66); Велика вулиця.., перерізавши місто, виходила в поле (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 30); Хащів тоді вже не буде, їх переріже залізниця (Олесь Донченко, II, 1956, 43);
// Перетинати обличчя, шию і т. ін. (про зморшки, рубці, шрами). Скільки нових зморщок лягло біля очей, а скільки глибоких болісних перерізали її високе чоло? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 13); Шрами перерізали шию.
3. перен. Ставати на перешкоді кому-, чому-небудь, перегородивши дорогу, шлях і т. ін. [Грицько:] Тільки що з двору вийшов, мав простувати до крамниці, як перерізують мені дорогу Тхориха з сином (Панас Мирний, V, 1955, 185); Козаки побігли манівцями, глибоким снігом перерізували відступ утікачам (Іван Ле, Наливайко, 1957, 98); Раптом передні спинились. З-за вугла виплив другий потік і перерізав дорогу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 76); [Валент:] Досі скрізь цвілим і сірим муром ставала на дорозі обережність. Я не проламувався через мур,.. але тепер знайшов я кружну стежку, що вже тобі шляху не переріже… (Леся Українка, III, 1952, 291).
4. Оволодівати частиною дороги, шляху, позбавляючи супротивника можливості вільно просуватися далі. Оговтавсь ворог від невдач І вже перерізав дорогу (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 51); Ад’ютант.. ввічливо доповідав, що наші просуваються, що лижники захопили станцію і перерізали єдину дорогу для відступу Торопецькій групі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 502);
// Припиняти або порушувати зв’язок, сполучення. В глибинах ще ходили ворожі підводні човни. Торпедоносці вели з ними бій. Вони перерізали всі морські комунікації (Василь Кучер, Голод, 1961, 432).
5. тільки док. Убити, ріжучи всіх або багатьох. А ми й зостріли їх і всіх — Княжат, панят і молодих — Всіх перерізали (Тарас Шевченко, II, 1953, 65).
6. Різати, нарізати (землю, наділ) заново, по-іншому. — Землеміри, чи що? .. — Атож.. Оце їдемо у ваші краї землю перерізати… — Дядько затаїв дух.. — Виходить, переділятимете, так? — ледве тремтливим голосом спитав він (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 290).