ПЕРЕ́ПУСТКА, и, жін. Посвідчення, умовний предмет і т. ін. на право входу, доступу куди-небудь. [Аркадій:] Христино Архипівно, в вестибюль нікого не пускати без перепустки, підписаної мною особисто (Олександр Корнійчук, I, 1955, 131); Дружинник порпався в кишені і витяг звідти маленький золотий хрестик.. Хрестик був перепусткою (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 317).
ПЕРЕПУСТКА
Тлумачення слова