ПЕРЕПРОШУЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до перепрошувати 1.
2. у знач. прикм. Який виражає вибачення (про голос, інтонацію і т. ін.). — Я не хочу, щоб над вами хто глумився, — відповіла вона м’яким, перепрошуючим голосом (Ольга Кобилянська, I, 1956, 109).