ПЕРЕПРОШЕННЯ

ПЕРЕПРО́ШЕННЯ, я, сер. Дія за значенням перепросити 1. і перепроситися 1. До мене з перепрошенням кинулась пані Стадницька, та й господар, зібгавши гонор, поліз із пробаченням, запевняючи, що нема чого гніватися (Михайло Стельмах, I, 1962, 16); Їли тут і запивали без зайвих слів, без перепрошень, — просто, як це бував вдома, в родині (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 287).
 За перепрошенням, рідко — перепрошую, прошу пробачення. — Люди живуть ще й гірше нас, їсти-пити є що і в чім сходити — якого ж їй ще, за перепрошенням, дідька треба? (Гнат Хоткевич, II, 1966, 63).