ПЕРЕПРАЦЬО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепрацювати.
2. у знач. прикм. Який надто довго й важко працював; перевтомлений. — Ану, земля окремо і вода теж окремо! — замахав господь руками. Махнув та й здрімнув перепрацьований (Петро Козланюк, Щури.., 1956, 57);
// Який втратив сили, здоров’я від непосильної праці. Австрійський фронт на Бескиді в той час складався переважно з старих ополченців.. Були це батьки численних родин, люди перепрацьовані, немічні, боязкі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 214).