ПЕРЕПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПОРО́ТИ, порю, пореш, док., перех.
1. Пороти все або багато чого-небудь.
2. розм. Розділяти, розпорювати, розрізати на частини. Другим ударом дозорець перепоров [Карпові] шию, а третій удар завис, рука закам’яніла (Іван Ле, Наливайко, 1957, 298); * Образно. Я.. стежив, як у білястій блакиті перепорювали глибоке небо іскристі зорі. Це. було в серпні, на межі прощання з літом (Григорій Епік, Тв., 1958, 372).