ПЕРЕПОЛОВИ́НЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до переполовинити. Оскільки в Івана залишалася незабинтованою ліва половина обличчя, а в Максима — права, то поруч вони виглядали ніби одне обличчя, тільки переполовинене, розділене навпіл (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 230); * Образно. — От і мене ждуть не діждуться. — Хто там жде тебе, переполовиненого? — чується голос унизу (Панас Мирний, III, 1954, 303);
// переполовинено, безос. присудк. сл. Чверточку переполовинено. Цокнулися [брати] пластмасовими чарками (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 203).
ПЕРЕПОЛОВИНЕНИЙ
Тлумачення слова