ПЕРЕПЛЬОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПЛЮНУТИ, ну, неш, док., перех., розм.
1. Плювати через, кого-, що-небудь. Потому вони ще плювали: хто переплюне калюжу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 283).
2. тільки док. Плювати далі, ніж хтось;
// перен. Перевершити кого-небудь у чомусь. — Ну, знаєш… — засміявсь Павло, — ти навіть щедрінського градоправителя переплюнув: той упразднив [скасував] був науки, а ти хочеш — навіть саму основу життя, любов! (Андрій Головко, II, 1957, 473); — Я вам скажу, що мій сусіда, І хитрий і лукавий голова колгоспу Бевзь збудував великий ставок у балці, розвів там тисячі гусей та качок і переплюнув мене не тільки по вартості трудодня, а й по валовому збору м’яса… (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 97).