ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням переплітати і переплітатися. Дві третини XX століття, що минули, ще більше посилили переплетення капіталів імперіалістичних країн, а, отже, і суперництво між нили (Комуніст України, 1, 1968, 48); Як небагато хто з його сучасників, він [в. Плужник] умів розкрити (хай і в досить обмеженій сфері) живе й суперечливе переплетення різноманітних, полярних почуттів і станів свідомості (Не ілюстрація.., 1967, 319).
2. Те, що переплетене, сплетене між собою. Все в цьому — на перший погляд хаотичному — переплетенні труб було йому знане, зрозуміле (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 137); Ти вмієш виділять істотне у переплетенні подій (Павло Тичина, II, 1947, 40).