ПЕРЕПЕЛЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до перепел. Згори лине жайворонкова пісня: доноситься голос, як срібний дзвіночок.. Переривав його перепелячий крик, зірвавшись угору (Панас Мирний, II, 1954, 31);
// Пригот. з м’яса перепела. І я почував, як разом з перепелячою юшкою вливається в моє тіло витрачена в дорозі сила й бадьорість (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 147).
ПЕРЕПЕЛЯЧИЙ
Тлумачення слова