ПЕРЕ́ПА́Л, у, чол.
1. Дія за значенням перепалювати, перепалити і перепалюватися, перепалитися.
2. рідко. Те саме, що перегар 3. Дихнувши їй в обличчя міцною махоркою і винним перепалом, вихопив [Корж] у неї дитину (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 123).
3. Надмірне обпалювання, випалювання чого-небудь, його стан або предмет як наслідок таких дій. Випалювачі прагнуть, щоб сирець перетворився в цеглу без перепалу, чи недопалу, без тріщин і бою (Колгоспник України, 2, 1958, 8); Якщо ж випалювана маса вапняку складається з неоднорідних кусків, то утворюватиметься не тільки недопал, а перепал (Таємниці вапна, 1957, 50).