ПЕРЕОЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕОЗБРО́ЇТИ, ою, оїш, док., перех.
1. Озброювати заново, по-іншому, забезпечувати новою зброєю. Вільгельм І збільшив армію і почав її переозброювати, готуючись до війни (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 203).
2. перен. Постачати новими засобами виробництва. Розвиток важкої промисловості в нашій країні дав змогу переозброїти сільське господарство, зробити його найбільш крупним і найбільш механізованим у світі (Колгоспник України, 2, 1954, 2); Треба було переозброїти новою технікою всю нафтову промисловість (Олесь Донченко, II, 1956, 140).