ПЕРЕОБТЯ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до переобтяжити. Переобтяжені здобиччю, поверталися татарські загони до коша (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 157); [Бережний:] На дамбу Світловидова потрібні гори лісу. А зараз війна. Транспорт переобтяжений… (Яків Баш, П’єси, 1958, 79); * Образно. Переобтяжений враженнями, як бджола пергою, вертається [Павло] у Князівну до тестя (Андрій Головко, II, 1957, 488).
2. у знач. прикм. Занадто, понад міру навантажений. Переобтяжений літак.. зробив.. довгий пробіг, поки злетів у повітря (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 118).