ПЕРЕНОЧОВУВАТИ, ую, уєш. недок., ПЕРЕНОЧУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Залишатися десь на ночівлю. Ще раз переночували та й поїхали вже по кам’яному шляху (Олекса Стороженко, I, 1957, 108); [Лукерія Степановна:] Ходім у кімнату чай пити, бо вже смерка. У нас переночуєте? [Марфуша:] Якщо не заважу (Марко Кропивницький, II, 1958, 336); * Образно. Перегорюють зорі. Переночують ніч (Павло Тичина, I, 1957, 58).
2. кого, заст. Давати нічліг, притулок кому-небудь. Я би й сам переночував паничя [панича], але, знаєте, в мене тісно (Іван Франко, IV, 1950, 282); — Ходімо, бабусю, з нами, ми вас переночуємо (Степан Васильченко, II, 1959, 287).