ПЕРЕМИ́Р’Я, я, сер. Тимчасове припинення воєнних дій за згодою сторін, що беруть участь у війні, а також угода про припинення таких дій. — Перемир’я вічно тривати не може. Після нього або приходить мир, або… знов розпочинається війна (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 453); За Андрусівським перемир’ям, укладеним Росією з Польщею в 1667 р., за Росією залишились українські землі на лівому березі Дніпра і Київ на правому березі (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 42).
ПЕРЕМИР’Я
Тлумачення слова