ПЕРЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемолоти;
// у знач. прикм. Подумав [Мирон], що не вистачить у нього хліба й до посту. Треба, щоб жінка підмішувала в муку перемелене кукурудзиння (Михайло Стельмах, II, 1962, 42);
// перемелено, безос. присудк. сл. — Скільки вже їх [бійців] перебито, скільки перемелено, а вони есе йдуть і йдуть. Падає сотня, а родить тисячу (Олесь Гончар, II, 1959, 364).
ПЕРЕМЕЛЕНИЙ
Тлумачення слова