ПЕРЕМАХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕМАХНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм.
1. Перестрибувати через що-небудь, стрибати, долаючи якусь перепону. Вони легко перемахнули через височенний паркан з густим цвяховинням по верху (Юрій Смолич, II, 1958, 89); Марія Осипівна стрибнула на колесо й в одну мить перемахнула в кузов (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 207).
2. Швидко долати який-небудь простір, переправлятися через якусь перепону. В ту ж мить бахнув постріл, а натовп з криком і з зойками зрушився й шарахнувся геть.. Вигін перемахнувши, кидались просто в двори — у ворота, через тини, через замети (Андрій Головко, II, 1957, 344); Серце стислось На думку про оту страшенну відстань, Яку ми просто так перемахнули… (Максим Рильський, III, 1961, 299);
// перен. Швидко переключатися з чого-небудь на щось інше. — Починаю хрестити дитину по всім правилам.., читаю та співаю! Дивлюсь, — вже близько кінець. Я перемахнув для поважності на молебінь, давай вичитувати один, потім другий (Нечуй-Левицький, I, 1956, 124).