ПЕРЕЛОМЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПЕРЕЛОМИТИСЯ, ломиться; мн. переломляться; док.
1. Ламаючись, ділитися, роз’єднуватися на частини; розламуватися. Коромисло трісь, та й переломилось по половині (Нечуй-Левицький, III, 1956, 254); Палець його, здавалося, от-от переломиться (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 54);
// Робитися непрямим, нерівним, вигинатися під кутом. Попростував [Граб] .. на поле, що від потічка підіймалося вгору, зразу легко похиленою скатертю, переломлювалося на половині глибоким яром (Іван Франко, III, 1950, 83); Стежка дійшла до краю урвища і, раптом переломившися надвоє, круто пішла вниз (Олесь Донченко, II, 1956, 80); Ксеня дуже уважно прослухала вірш. Тонкі брови переломилися в німому напруженні (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 86);
// Згинатися (про людину). Климко-Прудивус. легко переломився в стані й чемно віддав чолом мирославській громаді (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 208); * У порівняннях. Батько Акт випустив лук, здригнувся, враз неначе переломився і важко впав на долівку (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 19);
// перен. Змінюватися, робити перехід від чого-небудь одного до чогось іншого. Ніч переломилася на ранок.
2. перен. Мінятися, міняти свій смисл, зміст (у чиєму-небудь сприйманні, свідомості). Багатовікові традиції шотландської літератури живуть в усіх творах великого поета [Роберта Бернса], своєрідно переломлюючись в них (Радянське літературознавство, 5, 1958, 85).
3. фіз. Відхилятися, змінювати напрямок при переході з одного середовища до іншого (про світлові, звукові хвилі або радіохвилі, промені). Сині тіні переломлювалися на каменях (Гнат Хоткевич, II, 1966, 203); Сонячне проміння переломлюється в прозорих гранях криги, горить, виблискує, сяє (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 12); Луна переломилася в соснах і віддалася у млині опівнічним сумом (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 309).
4. тільки недок. Пас. до переломлювати.