ПЕРЕЛО́ГИ, ів, мн., розм. Корчі, судороги. Та чого, чого тільки не наговоре баба! Я ж кажу, що від усього зна: і від пристріту, і переполоху, і трясці, і любощів, і від перелогів (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 25); * У порівняннях. Плазують круг ряден тіла божевільних, як в перелогах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 133); Плакати він не плакав, бо сліз не було, а тільки вряди-годи всеньке його тіло струсювалось, немов з перелогів (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 332).
Перелоги напали — про хворобу, що супроводжується мимовільним скороченням м’язів. Енея заболіли ноги, Не чув ні рук, ні голови; Напали з хмелю перелоги, Опухли очі, як в сови (Іван Котляревський, I, 1952, 91).
ПЕРЕЛОГИ
Тлумачення слова