ПЕРЕЛЮТУВАТИ 1, ую, уєш, док. Перестати лютувати (див. лютувати 1);
// перен. Перестати бушувати (про вітер, шторм і т. ін.). Шторм перелютував біля турецьких берегів, і до нас дійшли лише ліниві мертві брижі (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 5).
ПЕРЕЛЮТУВАТИ 2, ую, уєш, док., перех., заст.
1. Лютувати, паяти ще раз, повторно або заново, по-іншому.
2. Лютувати, паяти все або багато чого-небудь, одне за одним.