ПЕРЕ́ЛЮБ, у, чол., заст. Те саме, що перелюбство. [Хуса:] А се ще що за норови? Вгамуйся і рада будь, що не тягну тебе на суд за марнотратство і перелюб, а покриваю все для честі дому! (Леся Українка, III, 1952, 165).
Перелюб чинити — порушувати подружню вірність; перебувати у позашлюбному любовному зв’язку.
ПЕРЕЛЮБ
Тлумачення слова