ПЕРЕЛАЯТИ, аю, аєш, док., перех., розм.
1. Перевершити в лайці кого-небудь. [Риндичка:] Ти мене лаятимеш? Та ще той на світ не народився, щоб мене перелаяв! (Марко Кропивницький, I, 1958, 511); Але ж Бідочу перелаяти було неможливо — вона ще й тим славилася (Гнат Хоткевич, II, 1966, 162).
2. Вилаяти всіх або багатьох, одного за одним.