ПЕРЕКРИКУВАТИ

ПЕРЕКРИКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКРИЧАТИ, чу, чиш, док., перех. Кричати голосніше, ніж хто-небудь інший, ніж усі; заглушувати криком інші голоси, звуки. [Учитель:] Прошу співать по руці, разом і не наважитися перекрикувати одна одну (Марко Кропивницький, II, 1958, 260); Сергій Павлович сів біля віконця. — Чи зручно вам? — перекрикуючи рев пропелерів, спитав я його (Павло Тичина, III, 1957, 422); — Зберіть раду! — Оце! щоб то для жінок раду скликати! ..Зберіться самі, та яка всіх перекричить, тої і правда буде (Марко Вовчок, I, 1955, 23); На болоті хором кумкали жаби, ніби намагалися одна одну перекричати (Панас Кочура, Родина.., 1962, 185).