ПЕРЕКРУ́ЧЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням перекрутити, перекручувати і перекрутитися, перекручуватися. — За перекручення мого наказу, за порушення закону ви підете на десять діб під арешт! (Петро Колесник, Терен.., 1959, 378); Володимир Ілліч Ленін завжди застерігав партію від можливості великодержавного, націоналістичного перекручення ідеї утворення СРСР (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 56).
2. Неправильний погляд на що-небудь, який виник внаслідок помилкового, неправильного сприйняття, пояснення чогось. Гостро виступав Іван Франка у всіх випадках, коли він бачив неправду, фальш і націоналістичні перекручення (Павло Тичина, III, 1957, 513); Франківці, ваньківчани та інші кращі театральні колективи чимало зробили для ліквідації перекручень, що залишились у спадщину з дожовтневого періоду (Літературна Україна, 25.III 1966, 3).