ПЕРЕХИЛЯТИ, яю, яєш і діал. ПЕРЕХИЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕХИЛИТИ, хилю, хилиш, док., перех.
1. Згинаючи, змінювати пряме положення кого-, чого-небудь на похиле. Ухопив той панич дівчину за стан, та й тисне, через руку перехиляє (Степан Васильченко, I, 1959, 269); Перехилював [опришок] за стан навзнак, лляв [Марусі] смердючий напій у зуби (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145);
// Схиляти голову. Перехиляла [Всжбова] голову, говорила м’яко, наче молоко цідила (Степан Тудор, Народження, 1941, 40); Перехиливши з покорою набік голову та витріщивши на Замфіра перелякані, благаючі очі, він невиразно белькотав: — То не я… Я нічого не винен… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 212); Баба примикала очі і перехилювала.. голову (Марко Черемшина, Тв., 1960, 40).
2. Нахиляти що-небудь, ставити, встановлювати не прямо, а похило, боком і т. ін. Вона стрибала навколо мами і весь час перехиляла ляльку, примушуючи її говорити (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 11); Якась із них [хвиль] зненацька підкотилася, перехилила набік контейнера (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 47);
// Надягати під певним кутом (перев. головні убори). Голову ніс [Ромка] високо і капелюх перехилив трохи набік (Осип Маковей, Вибр., 1954, 261);
// Нахиляти посуд, щоб вилити з нього рідину. Молодиця вносить з комірчини полумисок капустяного розсолу і обережно перехиляє над ним пляшку з олією (Михайло Стельмах, I, 1962, 380); Випили й закусили. О. Хведор перехилив порожню пляшку над чаркою (Нечуй-Левицький, I, 1956, 123); Вони жадібно пили воду, заломивши голови й перехиливши тикви до рота (Юрій Смолич, I, 1947, 118).
Перехилити до дна — те саме, що Випити до дна (див. дно); Перехиляти (перехилити) чарку (келешок, по чарці і т. ін.) — пити алкогольні напої. На Смика він прицілився. Що любить Смик? ..Перехиляє чарку чи ні? (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 40); Перепочити коням слід було, А мандрівцям перехилить по чарці І закусити щукою (Максим Рильський, III, 1961, 299).