ПЕРЕХВИЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перехвилювати. — Чого причепилися до жінки? — втручається Панько. — Така вона перехвильована, хіба розуміє, що каже! (Юрій Яновський, I, 1954, 182); Пізно вночі змучена, перехвильована, промокла ледь не до сорочки Надійка дісталася до гуртожитку (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 229).
ПЕРЕХВИЛЬОВАНИЙ
Тлумачення слова