ПЕРЕХОТІТИСЯ, очеться, док., безос., розм. Перестати хотітися. Довго йому читав молитву суддя, аж чуприна у Кирила Івановича стала мокра, уже йому хотілося їсти, а то вже й перехотілося, — а той усе читає (Панас Мирний, I, 1954, 162); — Я в кіно не пішла. — Чого? — А так, перехотілось. В останню мить передумала (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 51).
ПЕРЕХОТІТИСЯ
Тлумачення слова