ПЕРЕХО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перехопити. Стежачи за колоною, Самієв чекав сигналу капітуляції.. Адже звідти вже виразно видно, що дорога перехоплена, що вона зайнята радянськими військами (Олесь Гончар, III, 1959, 450); То не була ненароком пущена чутка, перехоплена лакеями від своїх панів (Панас Мирний, III, 1954, 185); Невеличка торбинка, перехоплена мотуззям через груди, висіла у нього за плечима (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 3); Добродій Барвистий у солом’яному брилі, перехопленому чорною стрічкою, лежав у саду (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 225); Перед світанням під’їхав [Терентій] до невеличкого села, перехопленого ззаду підковою лісу (Михайло Стельмах, I, 1962, 499).
ПЕРЕХОПЛЕНИЙ
Тлумачення слова