ПЕРЕГУСТИ́, уде; мин. ч. перегув, гула, ло; док.
1. Перестати густи; відгусти. Заводські гудки перегули (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 40);
// перен. Припинитися, минути (про те, що супроводжувалося шумом, гулом, гудінням). Вона.. потурала господареві у всьому, знаючи, що буря перегуде і буде не так, як він хотів, а так, як вона хотіла (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 88).
2. Густи голосніше за що-небудь інше. — Дзвону твого не чуть, Лавро київська, — машина [літак] перегула… (Остап Вишня, I, 1956, 212).