ПЕРЕГРІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перегріти. * Образно. — Зараз, псяюхо, дізнаєшся! Зараз! — аж шкварчить чийсь злобою перегрітий голос (Михайло Стельмах, I, 1962, 499);
// у знач. прикм. Пах перегрітого заліза вдарив мені в лице (Юрій Смолич, День.., 1950, 257).
ПЕРЕГРІТИЙ
Тлумачення слова