ПЕРЕГОВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переговорити. Раусліта ніщо не може здивувати в цій вже дуже давно продуманій і десятки разів переговореній з самим собою розмові (Вадим Собко, Любов, 1935, 51);
// переговорено, безос. присудк. сл. В’язальниці передрімали і тепер перемовлялися. Чи було коли все переговорено в них? (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 330).
ПЕРЕГОВОРЕНИЙ
Тлумачення слова