ПЕРЕГО́МІН, мону, чол., поет. Те саме, що перегук. Аудиторія задоволено гурчала, і перегомін кількох десятків голосів зливався в джмеляче гудіння (Олесь Досвітній, Вибр. 1959, 283); Україно, Живий передзвоне Молотків і сокир Гудків ранкових перегомоне! (Максим Рильський, Поеми, 1957, 292).
ПЕРЕГОМІН
Тлумачення слова