ПЕРЕГІ́Н, гону, чол.
1. Дія за значенням переганяти, перегнати 2, 5. На деяких фермах взимку провадять щоденний примусовий перегін гусей на віддаль 1—1,5 км від приміщення (Птахівництво, 1955, 240); — Ось тебе.. виконроб товариш Красуля посилає сьогодні із скрепером на другий об’єкт.. — А мені що! — блискає Єгипта молодими білими зубами. — Холостий перегін? Начальству видніше (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 257); Погнали некрут з рідного краю.. І який же невеселий здався їм той довгий перегін! (Панас Мирний, I, 1949, 218); В результаті очистки і перегону сирого бензолу.. одержують сірковуглець (Наука і життя, 12, 1958, 20).
2. Швидкий біг. Гарячі коні в перегоні Хропуть, круті оброті рвуть (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 98).
3. Відстань, яку хто-, що-небудь проходить, проїздить і т. ін., частина шляху між двома зупинками, станціями тощо. І от кінець останнього перегону. Перед очима розгортається велична панорама незнайомого міста (Петро Колесник, Терен.., 1959, 148); На сонці блискали штики… Були за три вже перегони похмурі Кайзера полки… (Володимир Сосюра, II, 1958, 339);
// Ділянка шляху між двома залізничними станціями. З доктором Зінгером ми зазнайомилися в м’якому купе шепетівського кур’єра, на перегоні Харків — Київ (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 206);
// розм. Невеличка залізнична станція. П’ять раз день у день, здається Марті, пробігає, не спиняючись на Лемківському перегоні, поїзд… (Григорій Косинка, Новели, 1962, 62).
4. Частина мосту, а також вільний простір під мостом, від однієї опори до другої. Дальній кінець [греблі] здавався не дуже зруйнованим. Там навіть зберігся великий перегін підкранового мосту (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 75).
5. Продукт перегонки.
♦ Давати (дати, задати) перегону кому — карати, бити і т. ін. кого-небудь, змушуючи відчути свою силу, владу і т. ін. Сим двом.. Потіха ж — голови зривать. Давно їм в голові роїлось.. Рутульцям перегону дать (Іван Котляревський, I, 1952, 235).