ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГАТИ́ТИ, ачу, атиш, док., перех. Робити перегату. Будівництво провадиться від правого берега, праву течію перегачують міцною водонепроникною перегаткою (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 29); [Граф:] Перегати струменю його шлях, він собі знайде другий (Карпенко-Карий, II, 1960, 8);
// перен. Загороджувати, перетинати що-небудь, стаючи перешкодою для руху, пересування і т. ін. П’єдестал був мов гора, що перегатила нашу дорогу (Іван Франко, II, 1950, 97); Громовий вибух за куртиною багряним відсвітом викинув з пітьми потік людських тіл, що перегатив шлях наступаючим (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 349).
ПЕРЕГАЧУВАТИ
Тлумачення слова