ПЕРЕДЗВЕНІ́ТИ, нить, док. Перестати дзвеніти; віддзвеніти. І пісня вже передзвеніла, і зблідли сни мої і мрії… (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 133); Ще зорі сипалися в роси, Ще не займавсь на сході ліс, А вже передзвеніли коси (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 50).
ПЕРЕДЗВЕНІТИ
Тлумачення слова